Накопичувальна пенсійна система — це другий рівень пенсійного забезпечення, за яким частина обов’язкових внесків працівника та роботодавця спрямовується на індивідуальний накопичувальний рахунок. На відміну від солідарної (першої) системи, де сьогоднішні внески йдуть на виплати нинішнім пенсіонерам, накопичувальна система дозволяє кожному громадянину формувати власну майбутню пенсію. У 2026 році Україна продовжує підготовку до повноцінного запуску цього рівня, що є ключовим елементом пенсійної реформи.
Цей матеріал пояснює, як працює накопичувальна пенсійна система, які внески передбачені, які переваги та ризики, який статус впровадження станом на 2026 рік, а також дає практичні рекомендації для працівників і HR-менеджерів. Інформація базується на офіційних джерелах та коментарях експертів.
Структура пенсійної системи України
Пенсійна система України складається з трьох рівнів:
- Перший рівень (солідарний) — класична солідарна система, де сьогоднішні внески фінансують поточні пенсії.
- Другий рівень (накопичувальний) — обов’язкова накопичувальна система, де внески йдуть на персональні рахунки.
- Третій рівень (добровільний) — недержавні пенсійні фонди та інші добровільні накопичення.
Накопичувальна система (другий рівень) передбачає, що частина єдиного соціального внеску або додаткові відрахування акумулюються на індивідуальному рахунку в Державному накопичувальному фонді або недержавних пенсійних фондах. Кошти інвестуються, а майбутня пенсія формується з накопичених сум і інвестиційного доходу.
Коментар експерта: «Накопичувальна система — це перехід від солідарної моделі, яка залежить від демографії, до моделі, де кожна людина сама формує свою пенсію. Це дозволяє зменшити навантаження на державний бюджет і підвищити рівень пенсійного забезпечення», — зазначає Дар’я Марчак, перша заступниця міністра соціальної політики України.
Як працює накопичувальна пенсійна система
Основні принципи роботи:
- Внески здійснюються роботодавцем і працівником (у пропорціях, визначених законом).
- Кошти акумулюються на персональному накопичувальному рахунку.
- Кошти інвестуються в державні та корпоративні цінні папери, депозити та інші інструменти з низьким ризиком.
- При досягненні пенсійного віку накопичені кошти виплачуються у формі довічної або строкової пенсії.
- У разі смерті накопичення можуть спадкуватися.
У 2026 році система перебуває на етапі підготовки до повноцінного запуску. Перші обов’язкові внески плануються після ухвалення відповідного закону та створення інфраструктури (Державний накопичувальний фонд).
Хто і скільки платить у накопичувальну систему
Згідно з проєктами реформи:
- Роботодавець — від 1 % до 3 % від фонду оплати праці (залежно від етапу впровадження).
- Працівник — добровільні додаткові внески (від 1 % і більше).
- Держава — може надавати співфінансування для певних категорій.
| Категорія | Внесок роботодавця | Внесок працівника |
|---|---|---|
| 2026–2027 (перехідний період) | 1–2 % | Добровільно |
| З 2028 року | до 3 % | від 1 % |
Переваги та ризики накопичувальної системи
Переваги:
- Персональні накопичення, які не залежать від демографічної ситуації.
- Можливість спадкування накопичень.
- Інвестиційний дохід, який збільшує майбутню пенсію.
- Зниження навантаження на солідарну систему.
Ризики:
- Інвестиційні ризики (хоч і мінімальні через консервативну стратегію).
- Інфляція та зміна законодавства.
- Необхідність додаткових внесків для відчутного ефекту.
Коментар експерта: «Накопичувальна система дає шанс на гідну пенсію для молодих поколінь. Головне — забезпечити прозорість управління коштами та захист від інфляції», — підкреслює Олександр Малецький, заступник Голови правління Пенсійного фонду України.
Як працівнику підготуватися до накопичувальної системи
1. Перевірте свій страховий стаж у «Дії» або на порталі ПФУ.
2. Відкрийте рахунок у недержавному пенсійному фонді (якщо доступно).
3. Встановіть автоматичні відрахування з зарплати.
4. Слідкуйте за інвестиційною стратегією фонду.
5. Консультуйтеся з фінансовим радником.
Роль HR-менеджерів у впровадженні накопичувальної системи
HR-фахівці можуть:
- Проводити роз’яснювальну роботу серед співробітників.
- Впроваджувати корпоративні програми співфінансування внесків.
- Включати умови участі в накопичувальній системі до колективного договору.
- Організовувати вебінари та консультації з експертами.
Коментар експерта: «Для компаній впровадження накопичувальної системи — це не додаткові витрати, а інвестиція в лояльність і стабільність команди. Ми вже бачимо, як корпоративні програми підвищують залученість співробітників», — розповідає Альбіна Ковпак, HR-директорка української продуктової компанії.
Практичний висновок
Накопичувальна пенсійна система — це шанс для кожного українця сформувати особисту пенсію, незалежну від солідарного бюджету. У 2026 році система перебуває на етапі підготовки, але працівники та HR вже зараз можуть почати готуватися: перевіряти стаж, вивчати варіанти добровільних внесків і впроваджувати корпоративні програми. Своєчасні дії сьогодні забезпечать стабільне фінансове майбутнє завтра.

