Блог

как создать свою it компанию

ІТ БІЗНЕС: переваги українських профі

Все частіше керівники ІТ-компаній, які хочуть відкрити аутсорс, постають перед вибором: надати перевагу Індії, Польщі, Угорщини, або  Україні?

І хоча «коронавірусна» криза вплинула і на бізнес в сфері ІТ-технологій, а світова економіка ще тільки «перетравлює» падіння ВВП Китаю, США і в країнах Європи, все ж чимало ІТ-компаній думають про те як відкрити ІТ-компанію в Україні . Отже, чому це вигідно, які переваги вітчизняних профі і скільки в середньому «коштує» український «айтішник»?

«По гривні відро» – не про українських ІТ-фахівців

Перше, що слід розуміти: нафтові кампанії ставлять бурові вишки там, де є поклади нафти, а ІТ-компанії приймають рішення почати свій бізнес (або купити IT-бізнес) там, де багато ІТ-фахівців. І тут українські «родовища» показують багатообіцяючі цифри. Наприклад, за даними дослідження компанії N-iX на початок 2020 року в Україні налічувалося 184 000 ІТ-фахівців. (І за останні чотири роки їх кількість збільшилася на 70 відсотків!).

«Фішки» бізнес привабливості українського ІТ-ринку такі:

  • кількість розумних голів;
  • вміння виконувати складні завдання;
  • хороша англійська;
  • величезна працездатність;
  • вміння чітко комунікувати (зокрема, говорити слово «ні», якщо запит замовника не відповідає можливостям технологій).

Завдяки цим перевагам Україна вже займає власну нішу в світі. Ця ніша з непомітною «точки» на ІТ-карті світу впевнено перетворилася в молодий амбітний «материк», що зі здоровою нахабністю посуває конкурентів з інших країн. За даними Національного банку та Асоціації «Інформаційні технології України», у 2017 році українські ІТ-компанії надали іноземним замовникам послуг на 2,5 мільярда доларів, в 2019 – майже на 5000000000. Внесок ІТ в економіку країни в 2012 році склав 0, 8 відсотка ВВП України, а зараз – 4 відсотки!

it бізнес в Україні

Уміння виконувати складні завдання давно помітили всі, хто працює з українськими ІТ-фахівцями. Фахівці профільної асоціації, наприклад, не раз відзначали, що саме українське співвідношення «ціна-якість» привертає сюди роботодавців з «тугими гаманцями». І «підхоплювати» чужі рекламні меседжі нам не варто. Пішовши чужим шляхом, українська ІТ-галузь ризикує втратити свою унікальність.

– Я спілкуюся з багатьма замовниками з-за кордону, і бачу, що ІТ-Україну часто порівнюють з Індією, – говорить засновник і керівник рекрутингового агентства AboutHR Маріанна Гринишин. – Це не дуже гарне порівняння. Індійські ІТ-фахівці прямо говорять: ми дешевші! Але я впевнена, що прапором національного ІТ-бренду має бути, в першу чергу, якість.

Саме тому, за словами пані Маріанни, часто клієнти агентства, які мали аутсорс в Індії, переорієнтовуються на Україну. І задають питання: як відкрити IT-компанію саме в нашій країні?

Чи «намажеш»  мову на хліб

Ще одна наша перевага – гарна англійська і освіта, яка стрімко поліпшується. І хоча в Польщі (яка також відома, як один з величезних аутсорсингових центрів), відсоток тих, хто бездоганно знає англійську, вищий, українці впевнено наступають на п’яти полякам і в цьому питанні.

За даними опитування порталу українських програмістів DOU, більшість українських розробників і тестувальників знають англійську на рівні Intermediate і Upper-intermediate. До слова, краще знають англійську у Львові і Києві. Саме в цих містах знаходяться навчальні заклади, які є лідерами за якістю ІТ-освіти в країні – Києво-Могилянська академія та Український Католицький Університет.

Втім, до вибору навчального закладу ІТ-фахівці радять ставитися дуже ретельно, адже великий попит на фахівців (який перевищує пропозицію навіть в умовах кризи, викликаного «зупинкою планети» на коронавірусну паузу) призвів до того, що кафедри по розробці програмного забезпечення, образно кажучи , відкрили навіть в кулінарних технікумах.

Але все ж студенти і випускники навчальних закладів визнають: в останні роки в ІТ-освіті є позитивні зміни – збільшилося вивчення сучасних мов програмування: Python, Java, JavaScript, C #, навчальні програми стали більш практичними.

Конкурс в кращі університети країни по найпопулярнішим IT- спеціальностями в минулому році склав більше десяти чоловік на одне місце. І це не дивно, адже зарплата українських розробників (принаймні до пандемії) коливалася від 600 до 5000 доларів.

І іноземним, і українським ІТ-компаніям вигідно залучати до роботи студентів. До речі, найбільш дорого доведеться заплатити студенту Київського національного університету (близько тисячі доларів), найдешевше – студенту Чернігівського національного технологічного університету – 550 доларів.

Росли, росли і виросли

бізнес в айті сферіЗа останні два десятиліття ІТ бізнес в Україні пройшов шлях, який гідний подиву і поваги. У «буремні 90-ті» галузь почала свій розвиток з аутсорсингу, іноземні компанії віддавали «новачкам» на аутсорс нескладні функції, які не вимагали глибокої експертизи.

Але українських ІТ-фахівців недооцінили. Дуже швидко традиційний аутсорсинг перетворився в ІТ-сервіс, українські фахівці почали братися за проекти по розробці інноваційних технологій з цілісними рішеннями і думати як створити свою IT компанію. Зокрема, навчилися складати бізнес-план IT компанії. Потім – доросли до сервісного консалтингу: почали пропонувати комплексні рішення бізнес-задач клієнта.

Так виник попит на бізнес аналітиків, менеджерів продукту, ІТ-юристів, менеджерів з продажу та фахівців інших нетехнічних професій.

Зараз українці можуть створювати, просувати і продавати ІТ продукти на глобальних ринках. З’явилися центри розробки програмного забезпечення – R & D-центри (підрозділи великих продуктових ІТ компаній). Працівники цих локальних центрів досліджень і розробки мають можливість спілкуватися зі штаб-квартирою, вчитися, переймати досвід колег з США і Європи.

Відкриваючи бізнес в айті сфері в Україні «з нуля», ІТ-корпорації все частіше облаштовують в нашій країні повну інфраструктуру, залучають місцеві ресурси (в першу чергу – фахівців).

Це вигідно і місцевим працівникам, і самим ІТ-компаніям, які, працюючи з програмістами за цивільно-правовим договором, істотно економлять на податках.

До речі, на думку багатьох аналітиків, нинішня економічна криза може стати початком масового відкриття software R & D центрів в Україні, адже саме так великі корпорації зможуть повністю контролювати витрати, не переплачувати компанії-посереднику, економити на оренді офісу і підбирати власну команду.

Крім того, у нас достатньо фахівців, які допоможуть відповісти на питання «як відкрити IT-компанію?».

Податки: навіщо ж платити більше

Одна з особливостей українського ІТ-ринку в тому, що майже 90 відсотків фахівців оформлені як фізичні особи-підприємці. За даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців на початок 2020 року в Україні працювало 173 000 ІТ фахівців, які оформлені як ФОП. Це означає, що вони платять так званий єдиний податок – 5 відсотків з доходу без сплати ПДВ, або 3 відсотки з ПДВ. (До речі, схожа форма індивідуального підприємництва є в Польщі, але там податок на прибуток становить 18 відсотків).

Адміністрація ІТ-компаній виступає посередником між замовником послуг та виконавцем, наприклад, адмініструє оплату договорів та сплати податків. Для компаній це вигідно, оскільки система працевлаштування допомагає економити на сплаті податків і конкурувати з іншими.

Втім, закордонні замовники часто помиляються стосовно того, скільки «коштують» українські ІТ-фахівці.

– Часто роботодавці думають, що якщо Україна – країна, яка розвивається, значить, і програмісти у нас дешевші, – розповідає Маріанна Гринишин. – Люди так і пишуть: «Доброго дня, нам потрібен дешевий програміст». Коли ж розповідаємо, скільки реально отримують українські розробники, дивуються. Пояснюємо, що така ціна абсолютно виправдана, що для роботодавця і в Німеччині, і в Україні розробник буде коштувати, скажімо, 5000 євро. Тільки у нас він отримає 5000 мінус 5 відсотків, а в Німеччині, умовно, мінус 40-45 відсотків податків з доходу фізичних осіб, які працюють на трудовому договорі. Різниця суттєва. І це ще один аргумент на користь того, що відкрити ІТ-бізнес саме в Україні – це дуже хороша ідея.

 

Автор: Світлана Галата