Блог

_Blagie-znameniya_03

Офісний апокаліпсис: загальмуй, щоб прискоритись

Чимало офісів сьогодні виглядають як картинки з фільмів постапокаліпсису: пусті столи, забуті кавові чашки, стоси коробок, перенесені зі «скорочених» приміщень. Багато організацій ще в березні  перейшли на дистанційну роботу і там залишилися. Їхні керівники ухвалили рішення, що, незалежно від розвитку пандемії, люди, які можуть працювати з дому,  у майбутньому працюватимуть саме так.

Резони для переходу на дистанційну роботу різні. Хтось з власників просто чекає закінчення “епохи ковіду” і сподівається повернутися до роботи офлайн, хтось економить на витратах на утримання офісу тощо.  Але все ж  «великий вихід в онлайн»  аж ніяк не назвеш легким і безболісним. Як «не розгубитися”, зберегти команду, мобілізувати людей  до участі в розвитку компанії та рухатися далі?

Перед тим, як панікувати (а краще – замість цього) на порозі чергового карантину керівник компанії може зробити кілька простих кроків, які допоможуть впевненіше стояти на ногах та зміцнити команду.

Про “робінзонів” і “п`ятниць”

У агентстві AboutHR (ми  працюємо віддалено уже вісім років) більшість співробітників –  люди, для яких віддалений формат роботи дуже зручний. Але трапляються випадки, коли нові рекрутери погоджуються на дистанційну роботу як компромісний варіант. Зазвичай це молоді люди, які ще навчаються. Коли навчання закінчується, вони відверто кажуть, що переходять в «офісні»  компанії, бо потребують живого спілкування. Тому одразу попереджаємо: якщо ви керівник компанії і твердо вирішили перевести бізнес “в онлайн”, будьте готові до того, що не всі співробітники сприймуть цю новину з ентузіазмом.

Щоб зрозуміти, які настрої в колективі щодо дистанційної роботи (і відповідно планувати подальші кроки), корисно організувати невелике дослідження всередині компанії.  Доручіть ейчару (якщо такого співробітника у вас немає, зробіть це самі) підготувати анонімне онлайн-опитування.  Поцікавтеся: чи відчувають співробітники задоволення від роботи вдома, чи достатньо їм онлайн-спілкування з колегами, чи мають вони можливість висловлювати свої ідеї та обговорювати чужі. А також – скільки часу у них іде на дорогу до офісу, коли вони працюють (чи працювали) офлайн.

Ці запитання не випадкові. За даними дослідження Британського відомства з питань національної статистики,  співробітники, що витрачають близько години на дорогу до роботи,  менше задоволені життям та відчувають більшу тривожність, ніж люди, які не їздять на роботу.  Звісно, можна жартувати на адресу “тонкої душевної організації“ європейців, але факт лишається фактом – чимало  співробітників у всіх країнах воліють працювати вдома. (А чи зумієте ви організувати цей процес ефективно – це вже ваша відповідальність).

  Ви так саме здивуєтеся, але значна частина співробітників захоче працювати в офісі. Це може пояснюватися дуже просто – спілкування є важливою людською потребою, хтось з ваших підлеглих може бути самотнім  і сумувати за звичними робочими буднями.

У AboutHR задовго до карантину взяли за правило  використовувати Hangouts та Zoom  для спільних дзвінків з відео, нарад та зустрічей з клієнтами. Звісно, як і інші організації, ми маємо чимало кумедних випадків під час таких відео-нарад (буде що згадати під корпоративів), але все ж це допомагає створювати ефект присутності, прискорює вирішення питань та хто б трохи замінює живе спілкування. Важливо лише домовитись про одне з найважливіших правил спілкування в Zoom: при спілкуванні в командах чи тет-а-тет обов’язково вмикати камеру.  І не забувати щиро і широко посміхатися, коли говорите “Доброго ранку!”.

Вдягни на гаджет окуляри

Звісно, ZOOM – не єдиний  зв’язок офісних «робінзонів» під час карантину. Віртуальний світ пропонує море можливостей для роботи і неформального спілкування. Окрім ZOOM ваше офісне життя урізноманітнить Teemly (інструмент управління завданнями, який допомагає зосередитись на пріоритетах), Sococo (єдиний візуальний робочий простір, у якому графічно відображена вся компанія). А додаток віртуального офісу Pragli допоможе відчути, що ви працюєте в одній будівлі з іншими співробітниками. Більше того, застосунок сповістить, чи знаходяться ваші колеги за робочим столом, “прийшли”  на нараду,  влаштували каву-брейк біля цифрового кулера чи вже закінчили  робочий день. До речі, цей додаток було створено, щоб серед іншого, уникнути відчуття самотності під час роботи. Один із співзасновників Pragli – Дуг Сафрено не раз працював над проектами віддалено і впевнений: відсутність спілкування та живого обговорення ідей лише шкодить справі.

Співробітники гарантовано оцінять також онлайн-сервіс Loom. Він дає можливість записати голос і обличчя і надіслати відео-повідомлення колегам. Прослухати повідомлення можна у зручний час. (Іншими словами, не потрібно відриватися від термінової роботи, щоб відповісти на відео-дзвінок шефа у ZOOM, особливо, якщо офісний костюм цього дня залишився в шафі).

Упевнена, що дуже скоро запитань “що таке віртуальний офіс” не виникатиме. Чимало мрійників пишуть, що ще трохи, і кожен співробітник зможе вдягнути гарнітуру VR (спеціальні “окуляри” віртуальної реальності) і зануритися у віртуальний офіс. На сьогодні лабораторії віртуальної реальності уже працюють в кращих університетах нашої країни і дозволяють змоделювати будь-яку навчальну ситуацію. (Наприклад, операційну, де студенти спробувати  себе у ролі хірурга та анестезіолога, аварійну ситуацію на виробництві чи розбір заплутаної кримінальної справи). Для того, щоб опинитися у такій реальності, достатньо одягнути спеціальні “окуляри”, чи – як пропонують деякі програми віртуальної та доповненої реальності, вдягнути їх… на гаджет.

Можливо, наступну пандемію ми зустрінемо у всеозброєнні саме такої офісної реальності – VR.   Особливо, якщо розробники передбачать там “віртуальну курилку” та місце для зустрічей (читай – обмін гарячими офісними новинами) біля  віртуального кулера.

Здмухни пилюку з результату

 Отже, робота під час пандемії  триває. Можна трохи видихнути і подивитися вперед. Не від вас залежить, коли закінчиться пандемія, але «на виході» (де б він не був) має бути зміцніла команда, оптимізований бізнес і загартований кризою керівник. Тому варто зосередитися саме на цьому.

Сподіваюся, що ви, як і я, переконані: найгірше, що можна зробити при переході на віддалену роботу – це займатись мікроменеджментом. Контролювати співробітників, чи сидять вони за столом о 9 ранку і повернулися до компютерів після обідньої перерви – однозначно не варто. Час пандемії – хороша нагода зрозуміти, що означає дещо заяложений вислів “працювати на результат”.

Я переконана, що в умовах віртуального офісу саме результат є мірилом роботи. У агенстві AboutHR таким результатом є кількість закритих вакансій. Якщо з цим все ок – можна “заплющити очі” на незначне запізнення з оновленням завдання в persia. Досвідчені рекрутери в агентстві працюють максимально самостійно, новеньких тренуємо, пояснюємо, даємо інструменти для роботи, а тоді так само – дивимося на результати.

Тому: подивіться, чи відпрацьована у вашій компанія система КРІ, чи працює система “як годинник”, чи вам постійно доводиться гасити “пожежі” з завданнями та дедлайнами. (Детальніше про це можна прочитати у статті “Завдання для “лінивого HR-РА”). У кожного бізнесу свої процеси і цифри, але їх однозначно можна налагодити – просто це займе трохи часу і зусиль. Є навіть такий вираз Slow down to speed up (загальмуй, щоб прискоритись).

Зміцнюйте колектив,   інвестуйте у власну та командну стійкість.  Як писав американський футуролог Елвін Тоффлер у книзі «Шок  майбутнього», суспільні зміни відбуваються настільки швидко і радикально,  що шокують людину, котра втрачає розуміння сенсу життя, базових цінностей та світогляду. Тому кожна криза – це час для навчання. Запитайте співробітників, у чому вони хотіли б «рости» (і професійно, і особистісно) та подумайте, як цьому сприяти.

Не обов’язково купувати дорогі курси і запрошувати дорогих лекторів – можна знайти «місця сили» в команді і влаштувати обмін  досвідом. Ми, наприклад, практикуємо “навчальні» заходи раз на 1-2 тижні, коли кожен член команди по черзі готує презентацію на певну тему і ділиться з колегами.

Хочеш воювати зі стресом? Молодець, воюй

Одним з найбільш вживаних слів на бізнес-форумах сьогодні є слово «життєстійкість».  Це широке поняття, і часто воно означає  конкретні «маленькі речі» – стресостійкість, емоційний спокій та психологічний комфорт.

Чимало компаній навіть улаштовують для співробітників вебінари та практикуми щодо психологічної стійкості у стресових ситуаціях. Спеціальні тренери радять чимало вправ з самодопомоги для нормалізації настрою і запобігання панічним настроям. На мою думку, підвищувати власну стресостійкість справді потрібно. Але це особисте завдання кожного – визнати свої страхи і працювати з ними.  Врешті, обов’язок дорослої людини і дорослого суспільства – бути відповідальним за свій ресурс і здоров’я.

“Начхати” на епідемії

Немає сенсу боятися кризи. Життя – це зміни, і пандемія – одна зі змін.  “Виживуть” найбільш життєстійкі, адаптивні та – послідовні. Остання якість, до речі, надзвичайно важлива.   Японські філософи не даремно радили щодня робити хоча б маленькі кроки у обраному напрямку. І були праві: якщо робити щось невелике щодня, то через певний час це виглядатиме як ого-го яке досягнення! І тоді  вашій компанії не будуть страшні жодні віруси і епідемії.  Вам буде просто «начхати» на кризу.